- третейський
- [треите/йс'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
третейський
Смотреть что такое "третейський" в других словарях:
третейський — а, е, юр. Третьосторонній. •• Трете/йський ро/згляд процедура мирного урегулювання міжнародних суперечок за участі третьої сторони. Трете/йський суд суд, обраний за взаємною згодою сторін із представників третьої, незацікавленої сторони для… … Український тлумачний словник
третейський — прикметник … Орфографічний словник української мови
арбітр — а, ч. 1) Посередник, суддя, до якого звертаються для розв язання суперечок, що не підлягають судовому розглядові; третейський суддя. 2) Програмно технічний пристрій, що вирішує суперечні випадки. •• Арбі/тр в обчи/слювальній систе/мі апаратно… … Український тлумачний словник
комісія — ї, ж. 1) Уповноважена група осіб для виконання певного доручення чи попередньої розробки будь якого питання. Приймальна комісія. Виборча комісія. •• Зовнішньоторгове/льна арбітра/жна комі/сія постійно діючий третейський суд при торговельно… … Український тлумачний словник
хакім — а, ч. У країнах Близького й Середнього Сходу: а) правитель області або округу, губернатор; б) третейський суддя, арбітр, посередник, рішення якого не зовсім обов язкове для позивачів … Український тлумачний словник
арбітр — 1) (суддя у справах розв язання спорів, що не підлягають судовому розглядові); (третейський) суддя; посередник (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін) 2) (той, хто судить спортивну гру, змагання), суддя; рефері (перев. в боксі) … Словник синонімів української мови
